Для початку обиралась незвичайна локація. Оскільки у Києві немає відповідних замків, які б могли нагадувати замки Дракули, треба було підібрати щось максимально підходяще. Так, одного разу роль замку виконала Київська фортеця, розташована на Печерських пагорбах, а іншого – маєток, відомий, як музей "Шоколадний Будиночок". Вінтажні інтер'єри самі по собі ставали чудовим фоном для фотографій, а за допомогою численних дрібних деталей ми, з художньою прискіпливістю, завершували цю картину.

Для того, щоб гості відчули себе на справжньому балу, у стилі минулих століть, ми готували детальні описи дрес-коду, які супроводжували великі підбірки фотографій з різноманітними ідеями.

Також за два місяці до події починались підготовчі заняття з бальних танців, де всі охочі за допомогою досвідчених викладачів могли опанувати нескладні рухи, щоб потім вразити всіх.

До кожного балу підбиралась ідея, яка базувалась на літературних творах або фільмах про вампірів. Кожен гість, при бажанні, міг мати певну роль, щоб поспілкуватися з іншими, називаючи себе вигаданим ім'ям.

Окрасою програми ставали виступи танцюристів та музикантів, які підкреслювали те, що наші гості потрапили в особливе місце та на особливу подію.

Звісно, що ми не могли обійтися без вишуканого бару, меню для у якого було спеціально розроблено з урахуванням того, що всі гості будуть у дорогих вбраннях, в яких зручніше за все буде куштувати фуршетні страви. Для кожної страви та коктейлю були придумані назви, відповідні до теми свята.

Результати перевершили очікування, бо такої шаленої кількості вродливих дівчат та хлопців обрані приміщення, мабуть, не бачили років 100. А кількість фотографій, які розійшлися по мережі, красномовно свідчили про те, що бал припав до душі гостям. Деякі з них, до того ж, продовжили ходити на заняття з бальних танців, і навіть пізніше брали участь у інших подіях вже у якості артистів, чим ми дуже пишаємось.